Коли подорожуєш з дітьми отримуєш кайф від зовсім інших речей.
Ми не могли не заїхати в Квліфорнійський акваріум – Aquarium of the Pacific.
Як на мене дуже багато дрібних експозицій, але загальні враження чудові. Їхня фішка – акули (маленьких можна погладити), спеціальні програми для дітей, медузи. А до пінгвінів я ще з Тайванського зоопарку плекаю особливі почуття.
Дуже круте шоу роблять з водолазом в величезному акваріумі, що приносить рибкам попоїсти, він там навіть розказує щось, жартує, гарна взаємодія з дітками.
Я не люблю медуз. Я дуже не люблю медуз!!! Але це видовище… Ах!
Відео внизу дивитися до кінця!!! Так росте зародиш акули. Там живі зародиші акул!!!
Є в США таке явище, як “carpool lane’ на дорогах. Це спеціальна полоса для автомобілів, в салоні яких 2 або більше людей. Незалежно від кількості машин на дорозі, ця полоса завжди практично пуста. Вдумайтеся!
А ще в Каліфорнії часто можна зустріти такі знаки, зазвичай на будівлях для парковки:
Наступна зупинка – чисто для мене! Legoland !
Фішка для подорожуючих. Ціна вхідного квитка майже 100$ Якщо приїхати після 6 – пополам! При чому ніде цього не написано, але так як ми приїхали о 5:40 то працівник на касі нам порекомендував такий варіат.
Загалом, це все одно багато грошей. Але парк реально крутий! Окрім атракціонів (нам вони не актуальні) навіть Мишку було що робити і він ще три дні про нього згадував 🙂
Ми з Мишком побудували машинку, яка перемогла на перегонах.
Міні міста дуже гарні, хоча є кілька сильно поношених, а є і зовсім нові стенди, наприклад присвячений Зориним Війнам. Мій улюблений стенд – про Нью Йорк.
День 10
Сан Дієго.
Дуже дивні змішані почуття у нас залишив Сан Дієго.
Ми спочатку йшли по якомусь тихому району, де лиш смачні ресторани і житлові будинки. І багато безхатьків але вони не нав’язливі. Але в місті є розвинутий фінансовий центр, гарна набережна, тут базується флотилія США.
Ми вирішили погуляти по Центральному парку. На карті він великий але ми не усвідомлювали на скільки.
Дитячий майданчик. Одне питання: де всі люди?!?!
Через годинку я зрозуміла: половина на параді ЛГБТ, а ще половина розкидана по тому ж парку. Щоб дістатися центра парка нам необхідно було не аенше 40 хвилин…
Парк нереальних розмірів. Тут і архітектура, і зелень, і досить приємна атмосфера. Люди просто гуляють, відпочивають.
Ще зайшли в невеличкий ботанічний садочок. Зелень! Зелень… Тут ми прямо ну дуууже засумували за Портлендом!
Тут же величезний зоопарк, в який ми вирішили не йти хоча було в моїх первнинних планах (це роботи на добу) виключно через нашу глобальну стомленість. Але він однознайючно вартий того, щоб відвідати 🙂
Місто саме по собі ніяке. Статистика каже, ще в Сан Дієго найбільша в США кількість безхатьків (особливо ветеранів) але по правді вони не так кидаються на очі, через них не повонює на вулицях. Вони переважно тихенько собі тусують під деревами. Щоправда, це означає, що біля дерев особливо не відпочинеш і не пофотографуєшся.
Клімат трохи кращий, трохи більше зелені. Але не достатньо, щоб я примкнула до числа усіх захоплених відгуків про Сан Дієго. Хоча можу їх зрозуміти. На відміну від СФ і ЛА нам не хотілося поскоріше звалити світ за очі!
Ось ми і приїхали на інший кінець країни. Від кордону з Канадою до кордону з Мексикою.
А тепер нас чекає дорога назад…
go go family 